З Новим Роком! - Оповідка CXIV. Про визволення людського роду з ями, тобто з безодні аду

Дракон - фрагмент ініціалу.
Псалтир. Німеччина, XIV ст.
(C)

Був колись один король, а в його державі мешкав бідняк, котрий щоденно ходив до лісу збирати дрова на продаж, щоб на поживу та одежу заробити. Одного дня він подався до лісу з віслюком, випадково забрів у хащі й раптом звалився до ями, з якої ніяк не міг вилізти. У тій ямі сидів жахливий дракон, який всю її обвив зсередини своїм хвостом; та й уся яма, від країв до самого дна, кишіла гаддям. Посередині ями лежав круглий камінь, до якого всі ті гадюки раз на день сповзалися і лизали його; а потім і дракон лизав той камінь.

Дивився бідняк на те все та й думав собі: «Котрий-то вже день сиджу в оцій ямі без їжі; як чогось не з’їм – згину від голоду. Піду-но я до каменя та й полижу його, як ті гади». Підійшов він до каменя та й почав лизати. І от відчув бідняк усі присмаки, яких тільки душа бажає; а що вже підкріпився – так, наче кожної страви, яка є на світі, накуштувався та наївся.

Через кілька днів гучно й страшно загриміло, і всі гадюки одна за одною поповзли геть; а коли вже не зосталося в ямі жодної гадюки, почав злітати й дракон. Побачивши це, бідняк ухопив дракона за хвіст; той виніс його з ями й далеченько від неї пожбурив. Бідняк зоставався там ще декілька днів, бо не знав, як вийти з лісу. Та ось надійшли якісь купці й вивели його з лісу на пряму дорогу. Радий-радісінький бідняк повернувся до міста й усім розповів, що з ним сталося; а відразу по тому скінчив своє життя.