Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.

12 жовтня 2012 р.

Оповідка CLXVII. Про те, щоб слухатися доброї поради

Одного разу стрілець упіймав пташку, що зветься соловей. І от уже хотів її вбити, коли це соловей промовляє до нього людським голосом: «Чоловіче, яка тобі вигода мене вбивати? Черева мною не наситиш; а от якщо відпустиш мене, дам тобі три поради. Пильно їх дотримаєшся – велику користь здобудеш». Стрілець, приголомшений солов’їними словами, пообіцяв відпустити пташку, якщо вона повість йому ті три корисні поради. Тоді соловей каже: «Що ж, слухай! Перша порада: ніколи не лови невловимого. Вислухай і другу: ніколи не шкодуй безповоротно втраченого. А ось і третя: ніколи не вір неймовірному слову. Оці три речі добре виконуй – і тобі буде добре».

Соловей. Мініатюра з рукопису:
Jacob van Maerlant. Der Naturen Bloemen.
Фландрія, бл. 1350 р. (C)
Чоловік, як і обіцяв, випустив солов’я. Той, спурхнувши в повітря, солодко защебетав, а коли скінчив свій спів, мовив до нього: «Горе тобі, чоловіче, недобре ти вирішив! Оце щойно ти втратив величезний скарб, адже в мене всередині перлина, більша за струсяче яйце!» Почувши це, стрілець тяжко зажурився, що відпустив солов’я, а тоді розставив свої сіті й намагався знову спіймати його, приманюючи такими словами: «Ходи до мене додому; в усьому тобі догоджатиму, з власної руки годуватиму і досхочу літати дозволятиму». Тоді соловей: «Отепер напевно знаю, що ти нетяма: жодне з моїх слів не пішло тобі на користь. Ти шкодуєш за безповоротно втраченим; не можеш мене спіймати – а все одно розставляєш сіті; до того ж, повірив, що в мене всередині така перлина, – а я ж увесь своїм розміром до струсячого яйця не дотягну! Дурень ти і дурнем зостанешся».

З цими словами соловей полетів геть; а чоловік, сумний та невеселий, пішов додому і більше тієї пташки не бачив.

Мораль

Найдорожчі, тим стрільцем можемо вважати кожного доброго християнина, якого омито від первородного гріха в хрещенні. У тому ж таки хрещенні він одержав гострі стріли, тобто чесноти, – проти диявола, світу і плоті. Одержав і солов’я, тобто Господа нашого Ісуса Христа, коли відрікся диявола і всіх його пишнот. Той птах навдивовижу солодко співає, несучи до небесного Отця молитву за людський рід, але нещасний грішник замишляє убити солов’я, тобто Господа нашого Ісуса Христа, – щоразу, коли має на думці скоїти смертний гріх; про це мовить апостол: «Знову, скільки їхньої змоги, розпинають Сина Божого» [Пор. Євр. 6, 6].

Пильно зауваж, які три поради дав тобі Бог. Якщо їх старанно дотримуватися, можна велику користь здобути. Той цар – Тройця, в якій три особи і один Бог. Цього ми ніколи не зможемо вловити, доки перебуваємо в смертному тілі, згідно зі словами апостола: «Тепер бачимо у загадці; потім побачимо, як є» [Пор. 1 Кр. 13, 12]. Та й віра не має в собі заслуги, якщо людський розум дає змогу пересвідчитися. А ще в Євангелії жінці, яка просила: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в Твоєму царстві...» і т. д, Спаситель відповів: «Не знаєте, про що просите» [Пор. Мт. 20, 21-22]. А ще Він сказав Петрові, який допитувався про кінець світу: «Не ваша справа знати час і пору» [Ді. 1, 7]. Всі вони у свої глупоті намагалися вловити те, чого неспроможні були осягнути.

По-іншому цей приклад можна витлумачити для тих, хто домагається почестей і багатства.

Цей приклад – про Люцифера, який не спромігся здобути того, чого домагався, кажучи: «Зійду аж до третього неба» [Пор. Іс. 14, 13]. Що з ним сталося далі? «В ад повалився» [Іс. 14, 15].

Немає коментарів:

Дописати коментар