Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.

15 червня 2012 р.

«Пізнай себе». - Оповідка CCLV

Тлумач Ювенала каже про його слова: «З небес – ґнотики з гафтом» [Пор. Ювенал, Сатири 11, 27], що таким було Аполлонове віщування: «ґнотики з гафтом» – тобто «пізнай себе». Тому й молитву зображали як людину, що лицем і всім тілом звернулася до неба. Цей образ підтримували чотири янголи і кожен янгол мав у руці сувій. У першого було написано такий стих:
Проси, щоб могти володіти
землею, вогнем, морем, вітром.
У другого янгола було так написано:
Чоловіче, проси: я при тобі,
коли ридаєш: "Не кидай у біді!"».
Напис, що його тримав у руці третій янгол, – то був стих:
Проситимеш – прийду;
не проситимеш – відійду.
Напис, що його тримав у руці четвертий янгол, – то був стих:
Я завше з тобою:
відважно ставай до бою.
Мораль

Молитву зображали зверненою до неба, щоб показати, що благальник має покладати всю свою надію та певність на Господа і не сумніватися в своєму проханні; так написано про Єлисея, котрий молив Господа за вмерле хлоп’я і те відразу ожило, як мовиться в четвертій книзі Царів, глава четверта [Пор. 2 (4) Цар. 4, 18-37].

Зображали її з чотирма янголами. Треба зауважити, що янголи завжди готові нести наші молитви до Господа; так написано про Рафаїла, котрий сказав Товії: «Коли ти з дружиною своєю молився, я заносив ваші молитви перед Господа» і далі [Пор. Тов. 12, 12].

Янголів четверо, щоб показати, що є чотири ознаки відданої молитви. Перша – що можна випросити здійснення всякої просьби. Тому й надписано отой стих: «Проси, щоб могти володіти...», бо молитва має владу над усіма первнями.

Те, що вона має владу над вогнем, видно на прикладі Іллі, котрий молився, щоб зійшов вогонь з неба і пожер п’ятидесятника з його п’ятдесятьма, як написано в четвертій книзі Царів, глава перша [Пор. 2 (4) Цар. 1, 9 і далі].

Те, що молитва має владу над повітрям, бачимо на прикладі Іллі, який помолився, щоб не спадала ні роса, ні дощ, тож самого Іллю годував крук, який вранці й увечері приносив йому їжу. Так написано в четвертій книзі Царів, глава 17 [Пор. 1 (3) Цар. 17, 1-6].

Те, що молитва має владу над водою, бачимо на прикладі Червоного моря: коли сини Ізраїля не бачили землі, по якій можна було б перейти, море розступилося на їхню молитву (книга Виходу) [Пор. Вих. 14, 10-22]. Також видно на прикладі синів Ізраїля, котрі не мали води, а вода пішла зі скелі та ін. – зазнач собі цю історію [Пор. Вих. 17, 1-7].

Мойсей видобуває воду зі скелі. Фрагмент мініатюри.
З рукопису моралізованої Біблії. Франція, XIII ст. (C)

Друга ознака молитви – що має бути вистраждана; тому й надписано отой стих: «Чоловіче, проси: я при тобі...» Приклад Єзекиїї: зазнач собі цю історію аж до того місця, коли сонце повернулося назад [Пор. 2 (4) Цар. 1-11].

Третя ознака молитви – що вона невпинна; тому й надписано отой стих: «Проситимеш – прийду...». Приклад Мойсея: щойно він припиняв молитися, Амалик брав гору – зазнач собі цю історію [Пор. Вих. 17, 11].

Четверта ознака молитви – що її творять з усією старанністю; тому й надписано отой стих: «Я завше з тобою...». Приклад Юди Макавея, котрий ішов в бій, помолившись.

Немає коментарів:

Дописати коментар