Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.

26 лютого 2013 р.

via est vita

Тепер є веб-ресурси для планування не лише ваших поїздок на найближчу відпустку, а й уявних мандрівок Римською імперією! У Стенфордському університеті на основі описів подорожей, даних про мережу доріг, навігацію, кліматичні умови, ціни та ін. створили систему ORBIS: The Stanford Geospatial Network Model of the Roman World, яка дає змогу вирахувати найвигідніший у тогочасних умовах маршрут між містами римського світу.

Зайшовши за посиланням, треба клацнути зображення мапи або закладку «Mapping ORBIS». З’явиться карта римського світу з позначеними населеними пунктами (деякі з них стають видимі лише при детальнішому масштабуванні). Справа від неї – параметри вашої уявної мандрівки: місце відбуття і прибуття, місяць, на який заплановано подорож, оптимізація за швидкістю, вартістю чи відстанню, а також преференції щодо виду сполучення. Вибравши, що потрібно, клацаємо кнопку «calculate route» – і на карті з’являється маршрут, а також вискакує віконце, де вказано відстань, тривалість і вартість мандрівки у денаріях. Треба зауважити, що у випадку «неможливої» подорожі (наприклад, коли зняти опцію сполучення «Road» чи «River» для міста в глибині суходолу або «Sea» для острівного), система видасть помилку.

Загальний вигляд планувальника подорожей системи ORBIS.
Клацніть, щоб збільшити зображення.

Можете спланувати собі античну подорож, наприклад, із Севастополя (Chersonesos) до Відня (Vindobona) чи Парижа (Lutetia). А ми вирішили випробувати ORBIS на матеріалі однієї оповідки з Gesta Romanorum.

Герої Діянь римських часто мандрують. Однак за точністю і повнотою географічних вказівок поза конкуренцією, без сумніву, найбільша за обсягом і найскладніша за сюжетом оповідка 153, історія Аполлонія Тирського. Вона, по суті, є включеним до збірки із порівняно несуттєвими змінами пізньоантичним романом; дві його найдавніші збережені латинські редакції походять, відповідно, із кінця V та початку VI ст., а втрачений грецький оригінал – із середини III ст. У цьому добротному «милі», що розгортається в середземноморському антуражі, можна нарахувати загалом 14 морських подорожей. Спробуймо за допомогою системи ORBIS відтворити маршрут однієї з них.

Головний герой Аполлоній, зверхник Тиру, сховався від переслідувань могутнішого недруга – Антіоха, царя Антіохії, – у Киренському П’ятигородді (Pentapolis Cyrenaica, східна частина узбережжя сучасної Лівії). За час свого екзилю спритний і обдарований юнак зумів здобути прихильність киренського правителя, закохати в себе його доньку і одружитися з нею. Коли дружина була на сьомому місяці вагітності, надійшла звістка, що Антіох загинув і антіохійський трон (за якими династичними правами, в творі не уточнюється) належить Аполлонієві Тирському. Наш герой разом з дружиною, котра не захотіла відпускати його самого, негайно вирушає до Антіохії переймати владу.

В античності плавали переважно не надто віддаляючись від берега, так, щоб по змозі мати в межах видимості суходіл. Ось як виглядав би такий обережний маршрут для подорожі з Кирени до Антіохії згідно з розрахунками системи ORBIS (як з’ясувалося, у нашому випадку його форма не залежить від пори року, незначно міняється лише тривалість подорожі, тому беремо довільний місяць):

C - Кирена, A - Антіохія, E - Ефес.
Клацніть, щоб збільшити зображення.

Цей варіант, однак, містить суттєву неув’язку із сюжетом. У певний момент подорожі сталася затримка в морі через несприятливі погодні умови, і саме тоді дружина Аполлонія передчасно розродилася; дитина вижила, а породілля (як здавалося всім) померла. Керманич вимагав скинути тіло в море, щоб не накликати нещастя на судно, однак Аполлоній пішов на це лише тоді, коли пишно вбрану покійну дружину помістили до щільно законопаченої труни разом з письмовою вимогою належно її поховати та винагородою тому, хто це зробить. Труну на третій день прибило до міста Ефеса...

Ефес – це західне узбережжя Малої Азії. Нещастя і скинення покійниці в море мали б статися на першому відрізку гаданого шляху, вздовж північноафриканського берега: згідно з найдавнішою збереженою редакцією роману, мандрівників затримав несприятливий південний вітер (Austri ventorum flatibus... detineretur); якби йшлося, скажімо, про пізнішу частину мандрівки – вздовж узбережжя Леванту – південний вітер був би, навпаки, попутним. Та чи могла б труна за такий короткий час подолати відстань до Ефеса від північного берега Африки, якщо б узагалі туди допливла? Навряд: навіть кораблем найшвидша і найкоротша подорож між цими точками, за розрахунками того ж таки ORBIS-а, зайняла б принаймні 5-6 діб, а що казати про віддану на волю хвиль труну!

Задовільний розв’язок вдалося знайти, лише припустивши ризикованіший варіант мандрівки, без постійного слідування лінії суходолу. Суб’єктивним свідченням на користь такого вибору є і те, як в іншому епізоді оповідки наш відчайдушний герой не вагаючись пускається у відкрите море (tradidit se alto pelago; у давній редакції роману додано ще мальовничіший вислів – umbilicum pelagi tenebat, «тримався пупа моря»). Отож додатково позначаємо опцію «Open sea» – і одержуємо зовсім інший оптимальний маршрут:

C - Кирена, A - Антіохія, E - Ефес, - ймовірне місце скинення труни.
Клацніть, щоб збільшити зображення.

Він не лише швидший, що, мабуть, було суттєво для вчасної заяви про право на престол (11-12 діб супроти 15-17 у першому варіанті); він ще й пролягає набагато ближче до Ефеса! Логічно припустити, що нещастя із Аполлонієвою дружиною сталося десь між островами Кнід і Родос: це – найближча до Ефеса точка маршруту, де він мав би дещо повертати на південь, а отже, південний вітер там справді міг би стати на заваді мандрівникам. ORBIS свідчить, що поїздка кораблем до Ефесу з цієї ділянки моря зайняла б трохи більше ніж добу; отож три дні – цілком імовірна тривалість подорожі для підхопленої течією труни.

Немає коментарів:

Дописати коментар