Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.

26 січня 2012 р.

Перший неанонімний переклад Діянь римських

Німецькі та англійські переклади Діянь римських перебували в досить широкому рукописному обігу вже в XV ст., а впродовж наступних двох століть версії оповідок зі збірки Gesta Romanorum найуживанішими європейськими мовами – англійською, німецькою, французькою – витримали численні перевидання. І все ж перший переклад Діянь римських, авторство якого нам достеменно відоме, було виконано мовою доволі екзотичною – а саме угорською.

Найдавнішим із перекладачів Gesta Romanorum, котрого знаємо на ім’я, був трансільванський шляхтич, барон Янош Халлер (2 березня 1626 р. – 28 лютого 1697 року). Він зробив досить бурхливу кар’єру політика, службовця, дипломата: був депутатом сейму, податківцем, феішпаном (губернатором) комітату Турда; брав участь у дипломатичних місіях під час суперечок за трансільванський престол та з приводу полагодження відносин з Австрією; і навіть був ув’язнений за участь у заколоті.

Саме це ув’язнення (мабуть, не надто обтяжливе), що тривало від 1679 до 1683 року, виявилося – принаймні, з погляду творчо-літературного – найпліднішим у біографії барона Халлера. Маючи добру освіту (ймовірно, здобуту в закордонних закладах), він рятувався від нудьги, укладаючи компілятивні «історичні» опуси – на основі латиномовних джерел, але рідною угорською. Нас цікавить один із них, який десятиліттям пізніше вийшов друком під направду бароковою назвою:

Титульна сторінка Потрійної історії
Клуж, 1695 р. (C)
Hármas istoria, kinek első része, Nagy Sándornak egynéhány nevezetes dolgait illeti; második, jeles példa-beszédekből áll; harmadik, a nagy Troja veszedelmének legigazabb istoriája. Mellyet Fogaras várában rabságban magyar nyelvre fordított 1682. esztendőben, és maga költségével ki-nyomtattatott Haller János Kolosvárott M[isz]tótfalusi Kis Miklós által, 1695.
(Потрійна історія, перша частина якої охоплює деякі славетні діяння Александра Великого; друга – складається із знаменитих оповідань-прикладів; третя – є щонайправдивішою історією зруйнування великої Трої. Яку під час полону в місті Фегараш 1682 року Янош Халлер переклав угорською мовою і власним коштом видрукував у Клужі, у Міклоша Містотфалуші-Кіша, 1695 року.)


Друга частина Потрійної історії, котра «складається із знаменитих оповідань-прикладів» – це і є угорський переклад вибраних оповідок із збірки Gesta Romanorum. Наступні після Халлерового неанонімні переклади Діянь римських європейськими мовами походять аж з початку XIX ст.

Угорську тему продовжить оповідка про Конана-варвара (щоправда, не того, якого грає відомий актор-культурист).

Немає коментарів:

Дописати коментар