Пліній розповідає, що є такі люди, які мають собачі голови. Вони розмовляють гавкотом, а одягаються в звірячі шкури. Ті люди знаменують проповідників: усі вони мають вбиратися в звірячі шкури, себто тяжке покаяння на себе зодягати, подаючи добрий приклад іншим.
Далі. В Індії є люди, які мають на чолі, над носом, лише одне око і їдять звіряче м’ясо. Вони знаменують тих людей, котрі мають лиш одне око – розуму, бо для них очільником розум, а не воління.
У Лівії є жінки без голови, які мають уста й очі на грудях. Вони знаменують людей, котрі від щирого серця воліють смиренно коритися, у котрих нема в серці легковажності, а те, що мають вчинити на ділі, спершу добре зважують у серці своєму.
На Сході, навпроти Раю, є люди, котрі нічого не їдять, бо мають такий крихітний рот, що лише п’ють через тростинку. Живляться пахощами плодів та квітів, а від смороду хутко гинуть. Вони знаменують монахів, котрі повинні бути особливо тверезими щодо їжі та пиття, себто мати крихітний рот і приймати їжу лише через тростинку, тобто помірковано. Монахи мають жити пахощами плодів та квітів – заповідей та добрих чеснот, – себто жити духовно, і бути для інших взірцем цнотливого та невибагливого життя. А от від смороду, тобто від гріха, вони швидко гинуть, адже людина, щойно скоїть гріх, вмирає для Христа.
Далі. Там-таки є люди без носа, з пласким обличчям. Ці люди вважають добрим усе, що бачать. Вони знаменують дурнів, позбавлених носа второпності: для таких, хоч би що уздріли чи самі вчинили, все є добром.
Там-таки є люди, котрі мають носа, а ще таку довгу нижню губу, що, коли сплять, вкривають нею все обличчя. Вони знаменують праведників, які мають велику нижню (себто звернену до світу) губу розважності, тож і помічають, яка то марнота – оманливі приваби світу. Тому губою остороги вони захищають усе своє лице, себто ненастанним розважанням захищають усе своє життя, щоб не спати в гріху.
В Скіфії є люди, котрі мають такі великі вуха, що цілі ними вкриваються. Вони знаменують тих, хто охоче слухає Слово Боже, оберігаючи ним душу й тіло від гріха.
Далі. Є такі, що ходять, наче худоба, знаменуючи тих, хто ні Бога, ні Його святих не шанує, а наче худобина чи нерозумна скотина іде від гріха до гріха. Це проти них мовить Псалмопівець: «Не будьте, як кінь і мул...» і т. д. [Пс. 32 (31), 9]
Далі. Деякі люди – з рогами, коротким носом, козячими ногами. Такими є гордовиті, бо вони повсякчас виставляють роги гордині, а ніс второпності щодо власного спасіння у них малий; ноги ж мають козячі, бо женуться за розкішшю, адже коза прудко бігає і легко вибігає на висоти. Оце застосовуй до гордовитих.
В Ефіопії є люди, які мають лише одну ногу, але такі швидкі, що й звірів у бігу випереджують. Це – ті, хто має лише одну ногу досконалості щодо Бога й ближнього, а саме ногу любові. Такі швидко досягають царства небесного.
В Індії є пігмеї два лікті зростом, які сідлають козлів і воюють з журавлями. Вони знаменують тих, кого ненадовго вистачає для благочестивого життя; тих, хто, розпочавши його, не має до нього витривалості, бо не б’ється мужньо проти журавлів, себто гріховної скверни.
В Індії також є люди, які мають шість рук, а ще ті, котрі мешкають в ріці – голі і волохаті. Шестирукі знаменують людей старанних, які трудяться, щоб життя вічне здобути. Псалмопівець: «Моя душа завжди в руках моїх» [Пс. 119 (118), 109]. Під голими людьми розуміємо грішників, з яких здерто чесноти і які мешкають в ріці сього світу.
Там-таки є люди, що мають по шість пальців на руках і ногах. Упродовж тижня вони стережуться всякої гріховної скверни, а сьомий день всіляко святкують і цілковито освячують.
Ще там живуть жінки, в яких бороди аж по груди, а голови лисі. Вони знаменують праведних людей, які тримаються простої дороги церковних заповідей і не збочують з неї ні через любов, ні через ненависть.
В Ефіопії є люди, які мають чотири ока, знаменуючи тих, котрі бояться Бога, світу, диявола і плоті: одне око в них звернуте до Бога, щоб бачити, як Йому праведним життям догоджати; друге – до світу, щоб бачити, як од нього втікати; третє – до диявола, щоб бачити, як проти нього встояти; четверте – до плоті, щоб бачити, як її присмиряти.
В Європі є люди пригожі собою, але з шиєю, головою та дзьобом, наче в журавля. Вони знаменують суддів, які повинні мати довгу, немовби журавлину, шию, щоб спочатку розважно обдумувати в серці те, що потім, виносячи вирок, устами промовлятимуть. Якби такими були всі судді, не було б стільки препоганих вироків.
Немає коментарів:
Дописати коментар