Акроніми в Діяннях римських

Середньовічний письменний люд полюбляв різні забави зі словом: загадки, шаради, акростихи... Ознакою мудрості вважалося вміння відчитувати приховані повідомлення: у сотвореному світі – знаки Божої присутності; у позірно беззмістовних комбінаціях слів, складів чи літер – їхній прихований сенс.

До цих мовних ігор належали й акроніми (поєднання перших літер слів, з котрих складається словосполучення чи фраза). У давньому Римі, а згодом у середньовічній Європі, крім суто практичного застосування (наприклад, для скорочення часто вживаних на письмі зворотів, як-от SPQR – «Senatus populusque Romanus», «сенат і римський народ»), акроніми виступали і в ролі своєрідних головоломок, деколи – з глибоким символічним змістом.

У збірці Gesta Romanorum маємо кілька прикладів таких акронімів; серед них – один із найвідоміших на середньовічному Заході:

PPP SSS RRR FFF
У оповідці 42 Діянь римських наведено повідомлення мудреця Валерія (ймовірно, популярний у Середньовіччі римський письменник I ст. н. е. Валерій Максим) про те, як він начебто розгадав цей загадковий напис на побаченій у Римі колоні.

Однак насправді в єдиній відомій праці Валерія Максима – збірнику античних анекдотів Достопам’ятні вислови та діяння – ніде не згадується про розшифрування напису. Натомість розгадку цього акроніму традиційно приписували славетному ранньосередньовічному англосаксонському церковному діячеві, богослову та літописцеві св. Беді Велебному (672/673 – 735 р.): нібито за цей інтелектуальний подвиг він і одержав своє шанобливе прізвисько. Хоча в «офіційних» житіях святого про такий епізод або взагалі не згадується, або зазначається, що то вигадка і жарт («nugae»), все ж історія успішно кочувала з тексту в текст. Ось як її подає, скажімо, Раґімунд Ремінґтон, автор твору Про діяння англійських королів:

У Римі була залізна брама, згори якої було написано літери: PPP SSS RRR FFF, що їх ніхто не міг відчитати й збагнути. Коли Беда, прибувши до Рима, розглядав ті літери, якийсь римлянин кинув: «Бику англійський, на що видивляєшся?» А Беда йому: «На ваше сум’яття видивляюся». Тоді й проголосив Беда, що крилося в тих літерах:

Pater patriae perditus: sapientia secum sublata.
Ruet regnum Romae ferro flamma fame.

Почувши це, весь римський народ розсудив, що Беда гідний шани, і постановив називати його Велебним.

Хоча у версії Діянь римських головним героєм виступає не Беда, а Валерій, напис зроблено не на залізній брамі, а на колоні, та й мудреця-відгадника ніхто не ображає, все ж і напис, і зашифроване в ньому лиховісне пророцтво залишається тим самим (з незначними змінами в першому рядку):

Pater patriae perditur: sapientia secum sustollitur.
Ruet regnum Romae ferro flamma fame.

Підрядник тексту пророцтва:

Батько батьківщини гине – разом з ним відбирається й мудрість.
Римська держава впаде від меча, вогню, голоду.

Тут саме той випадок, коли в перекладі можна до певної міри пожертвувати точністю передачі змісту заради старанного відтворення форми, адже саме в акронімі та його розшифруванні – головна «родзинка» короткої і загалом не надто вигадливої оповідки. Отже, треба передати зміст підрядника (можна досить вільно) за допомогою речення з дванадцяти слів, у якому вони були б згруповані по три так, щоб у кожній з чотирьох груп усі три слова починалися з однієї літери, при цьому початкова літера має бути іншою для кожної групи.

Додаткове ускладнення – рими «perditur – sustollitur» і «Romae – fame». Тобто й у перекладі мають римуватися між собою останні слова, відповідно, першої та другої і третьої та четвертої груп.

Пропозиції від читачів Діянь римських щодо того, як передати українською цей акронім, зібрано тут, а наш варіант міститься в повному перекладі оповідки 42.