Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.

25 квітня 2012 р.

Gesta Romanorum старочеською

Серед найдавніших перекладів Діянь римських є версія чеською мовою, створена порівняно невдовзі після постання збірки. На відміну від ранніх перекладів іншими європейськими мовами, вона не мала давніх друкованих видань, а дійшла до нас лише в трьох рукописах (усі – з середини й другої половини XV ст.), котрі зберігаються на їхній батьківщині, у Чехії.

На підставі цих рукописів наприкінці XIX ст. було здійснено наукове видання старочеської версії збірки Gesta Romanorum, яке містить критично опрацьовані тексти, передмову із ґрунтовним кодикологічним та лінгвістичним описом рукописів, тематичний вказівник і словничок менш зрозумілих старочеських слів із перекладом їх на сучасну чеську:

Staročeská Gesta Romanorum / dle staročeských rukopisů podává Jan V. Novák. Praha: Česká Akademia císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a uměni, 1895.

Загалом чеська версія містить 112 оповідок, проте власне до Діянь римських належать лише 102; решта 10 походять з іншої середньовічної латинської збірки – Історії семи мудреців (Historia septem sapientum). Включенням цього додаткового матеріалу, розташуванням оповідок, а також змістом текстів середньовічна чеська версія збірки Gesta Romanorum дуже нагадує німецьку, тож її, найімовірніше, перекладали не з латинської, а з німецької версії. Втім, видавець зауважує, що деколи чеський текст оповідок таки ближчий до латинського оригіналу, ніж до німецького перекладу, а тому чеська версія, попри посередництво німецької, не є цілковито вторинною щодо неї.

Далі для прикладу старочеський текст оповідки 29 про поганих суддів, а також, для порівняння, її німецька версія з рукопису, котрий походить із того ж таки XV ст. (задля компактності моралізаційну частину оповідки в обох випадках опущено). Можна порівняти і з українським перекладом оповідки, виконаним безпосередньо з латинського оригіналу.

O kuossi Rychtarzowie

Byessye nyekteraky Cziesarzz, genzz biessie vstawil za zakon, aby pod tyezzku pokutu kazzdy sudcze sprawedlywie sudil. Przihodylo sye, zze nyekteraky sudcze, dary gsa vtlaczzen, krzywy sud wydal. Cziesarz, kdyzz to vslyssal, przikazal sluham swym, aby gey odrziely, aby wiecz krzyweho sudu newydawal, a kozzi geho na tom miestye, kdezzto sudcze myel sedyeti, kazal przibiti, aby kazzdy sudcze, lekna sye toho, pomyslil na to, aby wiecz krzyweho sudu newydawall. A tak sye gest stalo.

Von eynem gepieter und von eynem pösen richtaer

Ez waz ze Rom ein gepietter der satzt auf ein recht unter einer grozzen pen, daz ein yeglicher richter recht solt richten. Nu geschach daz, daz ein richter durch miet willen vergen liezz ein falschez gericht. Do daz der römich gepietter vernam der gebot seinen dienern, daz si in schünten oder filten. Daz er für baz chain falschez gericht icht mer liezz vor sein geschenen und daz man sein hawt solt strecken auf die schrann, da ein ieglicher richter ze Rom solt sitzen, zů einem zaichen, daz ein yeglicher richter bedaecht fürbaz daz er nicht miettaet ein ungerechtz gericht.

Немає коментарів:

Дописати коментар