Оповідка XVI. Про зразкове життя.

Читаємо про одного римського царя, що він, намірившись побудувати собі кращі палати, розкопав підвалини старого палацу і знайшов там золоту раку, охоплену трьома обручами, на якій був напис: «Я поклав, я давав, я зберіг, я мав, я маю, я позбувся, я караюся. Що витратив – те моє; що віддав – те маю». Коли цар про те дізнався, то скликав своїх вельмож і сказав їм: «Ану ж, порадьтеся між собою, що б то міг означати цей напис». А вони йому: «Володарю, цей напис не що інше засвідчує, як те, що до тебе був якийсь цар, котрий власним життям хотів подати приклад для наслідування: "Я поклав життя на те, щоб правно судити, людьми порядкувати і над собою панувати згідно з вимогами розуму. Я давав воякам, щоб служили, бідакам – щоб прожили: кожному – і собі теж – по заслузі. Я зберіг справедливість до кожного, милосердя до нужденних, гідну платню для роботящих. Я мав щедре і вірне серце: кожного, хто мені служив, я за потребою обдаровував багатствами і повсякчас – своєю милістю. Я маю руку, що дає, руку, що захищає, руку, що карає. Я позбувся глупоти, позбувся дружби з недругами, позбувся плотської нестриманості. А тепер караюся мукою довічною, бо не вірував у Бога єдиного, предвічного. Ох, караюсь, і не буде мені визволення"».

Наслухавшись такого, цар, скільки жив, премудро порядкував – і самим собою, й іншими людьми; отож у мирі скінчив своє життя.

Пагорб Палатин у Римі. Збережені підвалини імператорського палацу.

Мораль

Найдорожчі, тим царем можемо вважати кожного християнина, який мусить і зобов’язаний збудувати царські палати, тобто приготувати своє серце для Бога, щоб в усьому чинити Його волю, і розкопати своє серце через покаяння: тоді зможе знайти золоту раку (тобто сяючу золотом душу, сповнену чеснот завдяки божественній благодаті), охоплену трьома золотими обручами, себто вірою, надією, любов’ю. Що ж на ній написано?

По-перше, звісно, оце: «Я поклав». Скажи мені, найдорожчий, що ти поклав? Добрий християнин відповість: «Душу й тіло в служінні Богові». Якщо хтось із вас отак покладе своє життя, то може бути певним нагороди великої у вічному житті.

По-друге, написано: «Я давав». Скажи мені, найдорожчий, що ти давав? Добрий християнин відповість: «Я віддавав Богові свою любов з усього серця, всієї душі й усієї мислі, і ближньому – згідно з божественною настановою [Пор. Мт. 22, 37-39; Мк. 12, 30-31]. На цих двох заповідях тримаються закон і пророки [Пор. Мт. 22, 40]».

По-третє, написано: «Я зберіг». Скажи мені, найдорожчий, що ти зберіг? Добрий християнин відповість: «Серце сокрушене і смиренне, в усякому ділі віддане Богові й готове добровільно чинити все, на що Його воля».

По-четверте, написано: «Я мав». Скажи мені, найдорожчий, що ти мав? Добрий християнин відповість: «Певна річ, жалюгідне життя, бо в гріху я був зачатий, у первородному гріху народжений і з ницої матерії сотворений».

По-п’яте, написано: «Я маю». Скажи мені, найдорожчий, що ти маєш? Добрий християнин відповість: «Певна річ, хрещення: завдяки чеснотам, які Бог дарував мені в хрещенні, я зі слуги диявола став воїном Христовим».

По-шосте, написано: «Я позбувся». Скажи мені, найдорожчий, чого ти позбувся? Чи не Божої благодаті? Добрий християнин відповість: «Усі переступи, скоєні проти Господа, я виправив покутою, бо покута очищує нас від гріхів».

По-сьоме, написано: «Я караюся». Скажи мені, найдорожчий, чому кажеш: «Я караюся»? Добрий християнин відповість: «Бо моїми переступами й прогрішеннями завше побивається дух мій, а плоть їх спокутує».

По-восьме, написано: «Що витратив – те моє». Скажи мені, найдорожчий, що це значить? Добрий християнин відповість: «Весь свій час я витрачав на діла милосердя через благодать, отриману від Господа мого Ісуса Христа».

По-дев’яте, написано: «Що віддав – те маю». Скажи мені, найдорожчий, що ти віддав і що тепер маєш? Добрий християнин відповість: «З любові до Бога я все життя віддав, виконуючи волю мого предстоятеля: порадою, послухом, усім своїм волінням. За це тепер маю життя вічне на небесах».