Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.

11 травня 2012 р.

Historye rozmaite rzymskie і розгадка нашої забави

Дякую всім, хто зацікавився порівнянням двох польських перекладів оповідки, а особливо тим, хто взяв активну участь у забаві й спробував дати свій розв’язок. Відповіді активних учасників виявилися одностайними: текст № 1 давніший за текст № 2 і різниця в часі між цими перекладами становить понад 200 років, але менше, ніж три з половиною століття. Тепер відкриваємо карти :)

Серед давніх перекладів Діянь римських був і переклад польською мовою, який, поруч із паралельним поширенням у рукописах, вперше вийшов друком у Кракові в середині XVI ст., а потім неодноразово перевидавався приблизно до другої половини XVIII ст. під титулом:

Historye rozmaite rzymskie z roznych Dziejow z wykładami obyczajnemi krotko zebrane wszelkiego stanu ludziom dla mądrości y bogobojnych cnot nabywania wielce pożyteczne y potrzebne.

Це перекладне видання було частковим: до нього увійшло всього 39 оповідок із 181, що їх містив «канонічний» латинський корпус.

У 1894 році польський філолог та етнограф Ян Бистронь, взявши за основу один із друків Historyj, виконаний у XVII ст. (який вважав найдавнішим із вцілілих, а отже, найближчим до первісного), здійснив перше науково-критичне видання давньої польської версії збірки:

Historye rzymskie (Gesta Romanorum) / Wydał Dr. Jan Bystroń. Kraków: Nakładem Akademii umiejętności, 1894.

Саме з цієї праці було взято текст № 1, запропонований у забаві.

Видання Бистроня одержало заміну майже століттям пізніше, коли в Німеччині у знаменитій серії «Slavische Forschungen» («Славістичні дослідження») побачило світ ґрунтовне наукове опрацювання віднайденого тексту Historyj rzymskich 1543 року – тепер уже, мабуть, справді найдавнішого із вцілілих:

Gesta Romanorum linguae Polonicae (1543): cum fontibus Latinis et Bohemicis [Gesta Romanorum польською мовою (1543): з латинськими та чеськими джерелами] / Adiuvante R. Olesch nunc iterum edidit J. Siatkowski. Köln: Böhlau, 1986.

Однак не варто гадати, що наші західні сусіди займаються лише науковим перевиданням своїх давніх версій Діянь римських. У 2001 році вийшов новий, дуже якісний польський переклад безпосередньо з латини всіх 283 оповідок, що фігурують у найповнішому виданні оригіналу:

Gesta Romanorum. Historie rzymskie / Spolszczył Paweł Hertz. Warszawa: Iskry, 2001.

Попри всі чесноти праці Павла Хертца, як-от увага до з’ясування змісту латинського тексту (подекуди досить затемненого) і старанне стилістичне опрацювання перекладу (наскільки можу судити з моїми посередніми знаннями польської), вона все ж має дуже суттєвий недолік: у ній цілковито опущено алегоричні тлумачення. Без цих тлумачень оповідки часто-густо спонукають читача до питання «І що?», адже втрачається і розуміння сенсу та призначення багатьох із них, і сприйняття збірки як цілості.

З цього нового перекладу було взято текст № 2.

Таким чином, формально правильною відповіддю на питання забави мав би бути четвертий варіант, адже між постанням першого польського перекладу Діянь римських і працею Павла Хертца пролягло понад чотири з половиною століття.

Втім, варто взяти до уваги, що від часу свого виникнення цей давній переклад з кожним наступним перевиданням зазнавав редакторських «осучаснень», а тому запропонований текст № 1, першоджерелом якого є стародрук XVII ст., з великою ймовірністю відображає деякі риси польської мови саме цього часу. Отож годиться визнати принаймні часткову рацію одностайної відповіді учасників забави і віддати належне їхній мовній інтуїції :)

Немає коментарів:

Дописати коментар