![]() |
| Аргусові доручають стерегти корову. Richard de Fournival. Bestiaire d'Amour. Франція, поч. XIV ст. (C) |
Був собі один жадібний чоловік на ім’я Меркурій, дуже вправний у музиці. Диво, та й годі, як він прагнув запопасти собі ту корову; отож частенько ходив до Аргуса, щоб або піддобривши, або підкупивши його, заволодіти золотими рогами. А той устромляв у землю пастирський посох, що його носив зі собою, та й промовляв до нього, начебто до свого пана: «Ти – мій пан; ввечері прийду до твого замку. Спитаєш мене: "А де моя корова рогата?" Я ж відповім: "Ось корова, але безрога: поки я спав, якийсь розбійник роги забрав ". Тоді скажеш: "Нещасний, хіба ж не маєш сотні очей? Як могло статися, що вони всі поснули й розбійник забрав роги? Брехня це!" От і буду сином погибелі. А якщо відповім: "Продав", то покажу себе невірним панові моєму». Врешті-решт він мовив Меркурієві: «Іди-но своєю дорогою, тут тобі нічого не світить!»
Меркурій пішов, але наступного дня знову з’явився, награючи на своєму інструменті. Щойно прийшов – одразу почав плести Аргусові байки, наче який повістяр, та все приспівував, аж поки тому двоє очей не задрімало; потім ще два ока під той спів заснуло, а далі, пара по парі, й усі в сон поринули. Помітив це Меркурій, стяв Аргусові голову і забрав золоторогу корову.
![]() |
| Меркурій вбиває Аргуса. Richard de Fournival. Bestiaire d'Amour. Франція, поч. XIV ст. (C) |

