Gesta Romanorum українською - видання друге!

Пропонуємо перевидання українського перекладу збірки Gesta Romanorum. Змінено титул (він, однак, теж базується на варіантах, присутніх у стародруках) і дизайн палітурки. Все, що всередині - текст, ілюстрації - залишилося тим самим, що й у першому виданні.

Придбати

Загляньмо всередину...

Для всіх, хто ще не мав змоги потримати в руках українське видання Діянь римських, навмання розгортаємо кілька сторінок. Це - лише невелика частина красоти ;)

Видано!

Український переклад збірки Gesta Romanorum побачив світ у львівському видавництві «Апріорі».

Діяння римські (Християнські притчі Середньовіччя) / переклав з латини Ростислав Паранько. Львів: Видавництво «Апріорі», 2014. 448 с.; іл.; палітурка.

Діяння римські – твір, від самого свого постання у XIV ст. спрямований на поєднання приємного з корисним. Приваблюючи увагу слухачів екзотичними, захопливими, а деколи й пікантними «давньоримськими» оповідками, середньовічні проповідники спонукали свою паству до благочестивого життя і турботи про спасіння душ.

Наше видання подібно ж має на меті, з одного боку, принести широкому загалові читачів задоволення від подорожі в барвистий і химерний світ середньовічної уяви, з іншого – послужити спонукою для українських істориків, філологів, релігієзнавців пильніше приглянутися до цієї досі маловідомої в нас пам’ятки давнього європейського письменства.

Нове українське видання Діянь римських це:

• повний, без жодних спрощень чи скорочень, переклад канонічного корпусу збірки, а також додаткових текстів з різних рукописних традицій;
  
• близько півтори сотні ілюстрацій (з них вісім повносторінкових кольорових), усі – на основі автентичних зображень із західноєвропейських рукописів XII-XV ст.;
  
• післямова перекладача, примітки та покажчик біблійних посилань;
  
• переможець премії «Найкраща книга Форуму видавців - 2014»!
  

Gesta Romanorum іспанською

Найновішим і найповнішим із перекладних видань Діянь римських західноєвропейськими мовами на сьогодні є іспанське, яке вийшло 2004 року в Мадриді:

Gesta Romanorum: exempla europeos del siglo XIV / Traducción de Jacinto Lozano Escribano. Madrid: Ediciones Akal, 2004.

Крім повного й точного сучасного перекладу всіх відомих текстів Gesta Romanorum, оснащеного науковими примітками (котрі, серед іншого, вичерпно коментують джерела цих текстів у давній літературі), справжнім досягненням є об'ємна передмова: ґрунтовне історичне, текстологічне та літературознавче обговорення збірки із залученням найновішого дослідницького інструментарію. З передмовою, а також перекладом кількох перших оповідок, можна ознайомитися, скориставшись попереднім переглядом книжки на Google Books.

Безумовним плюсом іспанського видання є його насиченість корисною для дослідника інформацією; з іншого боку, строге академічне оформлення робить його менш привабливим для ширшого читацького загалу.

Нова знахідка: чеський стародрук Gesta Romanorum

Вже можна було б і закрити тему старочеського перекладу Діянь римських, але от зовсім недавно з’ясувалося, що в пізньому Середньовіччі не лише переписували (як вважалося раніше), а й друкували оповідки з Gesta Romanorum чеською мовою.

Щоправда, від такого стародруку зберігся тільки один аркуш. Його знайшли в бібліотеці Національного музею в Празі й торік дослідили та описали. Аркуш датують проміжком 1501-1508 років; він здогадно вийшов у Пльзені з друкарні Мікулаша Бакалара, який спеціалізувався на античній та середньовічній літературі повчального й розважального характеру. На обох сторонах аркуша міститься середина оповідки 102 – тієї, де фігурує магічна лялька.

Příběhy římské

Популярне перевидання старочеської версії Діянь римських (можна повправлятися в читанні її середньовічного рукопису):

Příběhy římské / připravil František Šimek. Praha: Odeon, 1967.

Суперобкладинка:

... і палітурка:

Gesta Romanorum у староукраїнських перекладах

Появу найдавніших українських перекладів Діянь римських завдячуємо стародрукам польської версії, що містили 39 вибраних оповідок. Староукраїнські тексти, які постали на основі польського перекладу, розкидані по рукописних збірниках, що походять з різних земель України, – від Карпат до Полтавщини.

Наприклад, збірник Філіпа Федоровича, міського писаря із Сенчі (Лубенський полк), укладений 1693 року, містить староукраїнський переклад шести оповідок із Gesta Romanorum; серед них і історія про кмітливого коваля Фоку (оповідка 57). Її переклад староукраїнською ми вже подавали за виданням:

Хрестоматія давньої української літератури / Упорядкував академік О. І. Білецький. Київ: Радянська школа, 1967. С. 750-751 (електронний текст також доступний на сайті «Ізборник» ).

У тій-таки хрестоматії на с. 751-753 міститься видання скороченої староукраїнської версії оповідки 81 (середньовічної легенди про походження та життя папи Григорія Великого), що збереглася в збірнику священика із Шаргорода 1660 року (електронний текст). Таких більш чи менш близьких до оригіналу українських версій легендарного життєпису папи Григорія відомо декілька; на їх основі постали й фольклорні переробки, зокрема віршовані. Хтозна, чи не за посередництвом схожої народної адаптації сюжет іншої оповідки з Gesta Romanorum – 106, про трьох подорожніх і хлібину – потрапив у співомовку Степана Руданського.

До збірника із карпатського села Хітар (перша половина XVIII ст.), виданого відомим фольклористом Володимиром Гнатюком, увійшли дві оповідки Діянь римських – 59 (про зухвалого царя Йовініана) і 80 (про пустельника і ангела). Повне видання збірника:

Гнатюк В. Легенди з Хітарського збірника (1-ї половини XVIII в.) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1897. Т. 16. Кн. 2. С. 1-38.

Доступнішим є перевидання (з деякою модифікацією правопису) історії про царя Йовініана з Хітарського збірника у книзі:

Українська література XVII ст. / Упорядкування В. І. Крекотня. Київ: Наукова думка, 1987. С. 481-489 (електронний текст).

На основі ще одного карпатського рукопису підготував своє видання староукраїнської версії восьми оповідок із Діянь римських Юліан Яворський:

Яворский Ю. А. Повести из «Gesta Romanorum» в карпато-русской обработке конца XVII в. Прага, 1929.

За іншої нагоди трохи детальніше згадаємо про збірник карпатського походження, відомий як «рукопис Степана Самборини» (перша половина XVIII ст.), котрий містив найповніший із відомих староукраїнських зводів Діянь римських, адже до нього увійшли переклади всіх 39 оповідок польської версії.

Gesta Romanorum or entertaining moral stories

Обкладинка одного з перевидань першого і наразі єдиного сучасного англійського перекладу Діянь римських, що його виконав Чарлз Свон.

New York: Dover Publications, 1959. (C)

Книжка вийшла в нью-йоркському видавництві «Dover Publications», яке спеціалізується на перевиданні творів, котрі стали бібліографічною рідкістю, проте залишаються популярними серед читачів.

...das ist der Roemer Tat

Німці – безперечні рекордсмени за кількістю перекладів збірки Gesta Romanorum.

Середньовічні німецькі переклади Діянь римських перебували в рукописному обігу ще до того, як на початку 1470-х було вперше видано друком оригінал. Німецька версія збірки потрапила на друкарський прес в Ауґсбурзі 1498 року, а потім ще раз, після переробки й доповнення, – в Страсбурзі 1538 року.

У XIX ст., на хвилі зацікавлення давньою німецькою літературою, середньовічний переклад на основі одного з рукописів перевидав Адальберт Келлер:

Gesta Romanorum das ist der Roemer Tat / Herausgegeben von Adalbert Keller. Quedlinburg – Leipzig: Gottfr. Basse, 1841.

Проте на часі було засвоєння літературної пам’ятки сучасною німецькою мовою,

Historye rozmaite rzymskie і розгадка нашої забави

Дякую всім, хто зацікавився порівнянням двох польських перекладів оповідки, а особливо тим, хто взяв активну участь у забаві й спробував дати свій розв’язок. Відповіді активних учасників виявилися одностайними: текст № 1 давніший за текст № 2 і різниця в часі між цими перекладами становить понад 200 років, але менше, ніж три з половиною століття. Тепер відкриваємо карти :)

Gesta Romanorum старочеською

Серед найдавніших перекладів Діянь римських є версія чеською мовою, створена порівняно невдовзі після постання збірки. На відміну від ранніх перекладів іншими європейськими мовами, вона не мала давніх друкованих видань, а дійшла до нас лише в трьох рукописах (усі – з середини й другої половини XV ст.), котрі зберігаються на їхній батьківщині, у Чехії.

На підставі цих рукописів наприкінці XIX ст. було здійснено наукове видання старочеської версії збірки Gesta Romanorum, яке містить критично опрацьовані тексти, передмову із ґрунтовним кодикологічним та лінгвістичним описом рукописів, тематичний вказівник і словничок менш зрозумілих старочеських слів із перекладом їх на сучасну чеську:

Staročeská Gesta Romanorum / dle staročeských rukopisů podává Jan V. Novák. Praha: Česká Akademia císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a uměni, 1895.

Загалом чеська версія містить 112 оповідок, проте власне до Діянь римських належать лише 102; решта 10 походять з іншої середньовічної латинської збірки – Історії семи мудреців (Historia septem sapientum). Включенням цього додаткового матеріалу, розташуванням оповідок, а також змістом текстів середньовічна чеська версія збірки Gesta Romanorum дуже нагадує німецьку, тож її, найімовірніше, перекладали не з латинської, а з німецької версії. Втім, видавець зауважує, що деколи чеський текст оповідок таки ближчий до латинського оригіналу, ніж до німецького перекладу, а тому чеська версія, попри посередництво німецької, не є цілковито вторинною щодо неї.

Далі для прикладу старочеський текст оповідки 29 про поганих суддів, а також, для порівняння, її німецька версія з рукопису, котрий походить із того ж таки XV ст. (задля компактності моралізаційну частину оповідки в обох випадках опущено). Можна порівняти і з українським перекладом оповідки, виконаним безпосередньо з латинського оригіналу.

Кілька красивих стародруків Gesta Romanorum

У найстаріших виданнях друкували тільки звичайний текст, місця для ініціалів залишали порожніми, їх потім домальовували вручну.

Перша сторінка тексту.
Кельн, 1482. (C)

Результати опитування і ще трохи про англійські переклади

Дякую всім, хто взяв участь в опитуванні про англомовні версії оповідки 071. З результатів випливає, що більшість респондентів або сприймає обидва тексти як такі, що походять приблизно з одного часу (4 голоси), або вважає № 1 ненабагато давнішим (5 голосів). Решта голосів розподілилися так: № 1 давніший на 150-250 р. – 3 голоси; № 1 давніший на більш як 250 р. – ще 3 голоси. Лише одна учасниця опитування проголосувала за те, що давнішим на 50-150 років є № 2, однак в коментарі зазначила, що № 1 таки виглядає архаїчнішим, а її голос зумовлений підозрою в зумисній стилізації цього тексту «під старовину і примітив». А насправді...

Перший неанонімний переклад Діянь римських

Німецькі та англійські переклади Діянь римських перебували в досить широкому рукописному обігу вже в XV ст., а впродовж наступних двох століть версії оповідок зі збірки Gesta Romanorum найуживанішими європейськими мовами – англійською, німецькою, французькою – витримали численні перевидання. І все ж перший переклад Діянь римських, авторство якого нам достеменно відоме, було виконано мовою доволі екзотичною – а саме угорською.

Найдавнішим із перекладачів Gesta Romanorum, котрого знаємо на ім’я, був трансільванський шляхтич, барон Янош Халлер (2 березня 1626 р. – 28 лютого 1697 року). Він зробив досить бурхливу кар’єру політика, службовця, дипломата: був депутатом сейму, податківцем, феішпаном (губернатором) комітату Турда; брав участь у дипломатичних місіях під час суперечок за трансільванський престол та з приводу полагодження відносин з Австрією; і навіть був ув’язнений за участь у заколоті.

Саме це ув’язнення (мабуть, не надто обтяжливе), що тривало від 1679 до 1683 року, виявилося – принаймні, з погляду творчо-літературного – найпліднішим у біографії барона Халлера. Маючи добру освіту (ймовірно, здобуту в закордонних закладах), він рятувався від нудьги, укладаючи компілятивні «історичні» опуси – на основі латиномовних джерел, але рідною угорською. Нас цікавить один із них, який десятиліттям пізніше вийшов друком під направду бароковою назвою:

Титульна сторінка Потрійної історії
Клуж, 1695 р. (C)

Hármas istoria, kinek első része, Nagy Sándornak egynéhány nevezetes dolgait illeti; második, jeles példa-beszédekből áll; harmadik, a nagy Troja veszedelmének legigazabb istoriája. Mellyet Fogaras várában rabságban magyar nyelvre fordított 1682. esztendőben, és maga költségével ki-nyomtattatott Haller János Kolosvárott M[isz]tótfalusi Kis Miklós által, 1695.
(Потрійна історія, перша частина якої охоплює деякі славетні діяння Александра Великого; друга – складається із знаменитих оповідань-прикладів; третя – є щонайправдивішою історією зруйнування великої Трої. Яку під час полону в місті Фегараш 1682 року Янош Халлер переклав угорською мовою і власним коштом видрукував у Клужі, у Міклоша Містотфалуші-Кіша, 1695 року.)

Друга частина Потрійної історії, котра «складається із знаменитих оповідань-прикладів» – це і є угорський переклад вибраних оповідок із збірки Gesta Romanorum. Наступні після Халлерового неанонімні переклади Діянь римських європейськими мовами походять аж з початку XIX ст.

Угорську тему продовжить оповідка про Конана-варвара (щоправда, не того, якого грає відомий актор-культурист).

Для бібліофілів та бібліофагів – 2

Завдяки вже згаданому бібліографічному нарисові Ґеорґа Ґрессе можемо трохи більше сказати не лише про ранню історію друку латинського оригіналу Діянь римських, а й про видання перекладів збірки західноєвропейськими мовами до 1800 року.

Для бібліофілів та бібліофагів

Знайдений на Google Books скан німецького перекладу Діянь римських початку XIX ст. дає змогу доповнити нашу коротку замітку про історію публікації збірки переліком її давніх видань, адже перекладач Йоган Ґеорґ Теодор Ґрессе із справжньою німецькою ґрунтовністю спорядив свою працю примітками та післямовою, яка, серед іншого, містить докладний бібліографічний нарис. Не можна стверджувати, що цей перелік цілковито повний і точний з погляду сучасного стану досліджень (від часу його укладення минуло майже двісті років, я сам доповнив його кількома позиціями з інших джерел), та все ж він дає певне уявлення про масштаби та характер давніх видань збірки Gesta Romanorum.

Gesta Romanorum і друкарський прес

Менш ніж через тридцять років після виходу славнозвісної Ґутенберґової Біблії серед перших друкованих у Європі книжок латинському Святому Письму цілком достойне товариство (і за читаністю, і за кількістю перевидань) склала збірка Gesta Romanorum.

Перше відоме нам видання було здійснено в голландському місті Утрехті 1472 р. До нього увійшло 150 оповідок, які містяться в переважній більшості доступних нині рукописів. У подальших перевиданнях тієї ж друкарні до них додавали ще одну чи дві.

Стародрук Діянь римських. Кельн, 1485 р. (C)

Роком пізніше Діяння римські почали друкувати і в Кельні. Кельнські видавці, зберігаючи репертуар і послідовність текстів утрехтської версії, розширили її до 181 оповідки. Саме цей склад збірки де-факто набув статусу «канонічного» і став джерелом для повних або часткових перевидань, а також для більшості перекладів. Втім, залишалися популярними і, як побачимо згодом, мали чимале значення й інші оповідки, котрі не увійшли до першодруків, а були розкидані в численних рукописах.

Саме утрехтські та кельнські стародруки лягли в основу і задали структуру найповнішого і найякіснішого на сьогодні наукового видання Діянь римських, що його підготував у другій половині XIX ст. німецький вчений Герман Остерлей (Oesterley Hermann. Gesta Romanorum. Berlin: Weidmannsche Buchhandlung, 1872). Здійснивши скрупульозне зіставлення всіх збережених рукописів, Остерлей включив до свого видання «канонічний» корпус із 181 оповідки у тій самій послідовності, в якій вони йдуть у кельнських стародруках, а після них додав ще 102 тексти з рукописної традиції.

Наскрізна нумерація, надана у виданні Остерлея всім оповідкам – і «канонічним», і «додатковим», – стала загальноприйнятою, тож саме нею користуємося на нашій сторінці. Варто зауважити, що для дописів, котрі містять текст тієї чи іншої оповідки або в якийсь спосіб її стосуються, до міток, серед іншого, вносимо її номер: таким чином буде легко знайти всі дописи, що стосуються конкретного тексту із збірки.