Дякую всім, хто взяв участь в опитуванні про англомовні версії оповідки 071. З результатів випливає, що більшість респондентів або сприймає обидва тексти як такі, що походять приблизно з одного часу (4 голоси), або вважає № 1 ненабагато давнішим (5 голосів). Решта голосів розподілилися так: № 1 давніший на 150-250 р. – 3 голоси; № 1 давніший на більш як 250 р. – ще 3 голоси. Лише одна учасниця опитування проголосувала за те, що давнішим на 50-150 років є № 2, однак в коментарі зазначила, що № 1 таки виглядає архаїчнішим, а її голос зумовлений підозрою в зумисній стилізації цього тексту «під старовину і примітив». А насправді...
Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.
Показ дописів із міткою 071. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 071. Показати всі дописи
2 березня 2012 р.
28 лютого 2012 р.
Вправа для знавців англійської
Цього разу буде невеликий оффтопік. Знайшлися дві англомовні версії оповідки 071 про сліпця і кульгавого. Запрошую повправлятися в ролі істориків англійської мови і спробувати визначити, котра з версій давніша і на скільки.
Ось ці тексти.
№ 1
№ 2
А тут - правильна відповідь.
- Між ними < 50 р. різниці
- № 1 на 50-150 р. давніший
- № 2 на 50-150 р. давніший
- № 1 на 150-250 р. давніший
- № 2 на 150-250 р. давніший
- № 1 на > 250 р. давніший
- № 2 на > 250 р. давніший
Ось ці тексти.
№ 1
Pompeius in the city of Rome reigned, a full wise man, and among other virtues he was right merciful; wherefore he did cry throughout his empire a feast, that every man, rich and poor, should come to the feast, and all that come to the feast should not only be fed, but he should have many gifts. When the beadle had proclaimed this throughout all the empire, there were that time two feeble men lying by the way: one was halt and the other blind. The blind man said to the crooked: “Alas!” he said, “woe is thee and me; how may we do? The emperor has cried a great feast general to all; and who that ever comes thither, he shall not only have a feast, but also many gifts. I am blind, and thou art crooked and feeble, and may not go; and I may well see, and thou art strong and mighty, and may not see”. Then said the crooked man: “Thou shalt take me on thy back and bear me, and I will lead thee by the right way”.
№ 2
A king made a great feast, and despatched messengers with invitations, in which the guests were promised not only a magnificent entertainment, but considerable wealth. When the messengers had gone through town and country, executing everywhere the commands of their king, it happened that there dwelt in a certain city two men, of whom one was valiant and robustly made, but blind, while the other was lame and feeble, but his sight was excellent. Said the blind man to the lame, “My friend, our’s is a hard case, for it is spread far and near that the king gives a great feast, at which every man will receive not only abundance of food but much wealth; and thou art lame, while I am blind; how then shall we get to the feast ?” “Take my counsel,” replied the lame man, “and we will obtain a share both of the dinner and wealth.” “Verily,” answered the other, “I will follow any counsel that may benefit me.” “Well then,” returned the blind man, “thou art stout of heart, and robust of body, and therefore, thou shalt carry me on thy back who am lame and weak. My eyes shall be as thine: and thus, for the loan of thy legs, I will lend thee my eyes, by means of which we shall reach the festival and secure the reward.”
А тут - правильна відповідь.
24 лютого 2012 р.
Оповідка LXXI. Про винагороду в вічній батьківщині
Був колись король, який наготував велику учту, а тоді послав по всьому королівству глашатаїв – оголосити, щоб усі на неї приходили, хоч би якого були становища: тоді не лише добре пригостяться, а й незліченні багатства здобудуть. Розійшлися глашатаї по краях та містах, несучи королівський наказ.
Саме тоді в якомусь місті мешкало двоє чоловіків: один був дужий та міцний, але незрячий; інший – кульгавий та слабий, але з прекрасним зором. От і каже сліпий кульгавому: «Горе нам обом, найдорожчий! По всьому королівству оголошено, що король тоді й тоді справлятиме пишну учту, на якій кожен не лише досхочу наїсться, а й великі багатства одержить. Але ж ти кульгавий, а я сліпий: не дійти нам до тієї учти!» А кульгавий: «Послухаєшся моєї поради – обоє туди дійдемо; і багатства матимемо, і пригостимося разом з усіма». Сліпий йому в відповідь: «Я готовий будь-якої поради послухатись, аби тільки пішла нам на користь». Тоді кульгавий каже: «Ти – дужий та міцний тілом, а я – слабий та кульгавий. Понесеш мене на плечах, а я тобі дорогу вказуватиму, бо маю гострий зір. Отак обоє прийдемо на учту і разом з усіма одержимо винагороду». Мовив сліпий: «Істинно кажу тобі, прегарна твоя порада; мерщій залазь мені на плечі!»
Так вони й зробили: кульгавий вказував сліпому дорогу, а той ніс кульгавого. Обидва прийшли на учту і разом з усіма багатства одержали.
![]() |
| Сліпий несе кульгавого. Emblematum libellus. Parisiis 1542. (C) |
Так вони й зробили: кульгавий вказував сліпому дорогу, а той ніс кульгавого. Обидва прийшли на учту і разом з усіма багатства одержали.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
