Gesta Romanorum українською - видання друге!

Пропонуємо перевидання українського перекладу збірки Gesta Romanorum. Змінено титул (він, однак, теж базується на варіантах, присутніх у стародруках) і дизайн палітурки. Все, що всередині - текст, ілюстрації - залишилося тим самим, що й у першому виданні.

Придбати

Видано!

Український переклад збірки Gesta Romanorum побачив світ у львівському видавництві «Апріорі».

Діяння римські (Християнські притчі Середньовіччя) / переклав з латини Ростислав Паранько. Львів: Видавництво «Апріорі», 2014. 448 с.; іл.; палітурка.

Діяння римські – твір, від самого свого постання у XIV ст. спрямований на поєднання приємного з корисним. Приваблюючи увагу слухачів екзотичними, захопливими, а деколи й пікантними «давньоримськими» оповідками, середньовічні проповідники спонукали свою паству до благочестивого життя і турботи про спасіння душ.

Наше видання подібно ж має на меті, з одного боку, принести широкому загалові читачів задоволення від подорожі в барвистий і химерний світ середньовічної уяви, з іншого – послужити спонукою для українських істориків, філологів, релігієзнавців пильніше приглянутися до цієї досі маловідомої в нас пам’ятки давнього європейського письменства.

Нове українське видання Діянь римських це:

• повний, без жодних спрощень чи скорочень, переклад канонічного корпусу збірки, а також додаткових текстів з різних рукописних традицій;
  
• близько півтори сотні ілюстрацій (з них вісім повносторінкових кольорових), усі – на основі автентичних зображень із західноєвропейських рукописів XII-XV ст.;
  
• післямова перекладача, примітки та покажчик біблійних посилань;
  
• переможець премії «Найкраща книга Форуму видавців - 2014»!
  

Gesta Romanorum як цілісний твір

Деінде вже зауважувалося, що попри розмаїття змісту, обсягу, походження і жанру різних оповідок Діянь римських, усю збірку слід вважати цілістю, бо лише в цілості вона розкриває задум своїх укладачів і свою властиву функцію в контексті доби. Саме тому від самого початку було вирішено перекладати Діяння римські повністю, не вибираючи лише окремих оповідок і не опускаючи їхніх тлумачень, як це можна спостерегти в деяких перекладних виданнях.

Про слушність цього свідчать, зокрема, результати досліджень дидактичної програми збірки Gesta Romanorum. Із цих результатів випливає, що оповідки Діянь римських об’єднані спільною повчальною настановою. Сама вона досить проста, однак знаходить щонайвигадливіші вияви у тлумаченнях оповідок, а також у тих змінах, що їх зазнали початково «незалежні» оповідки, коли увійшли до складу збірки.

Однією з найґрунтовніших праць на цю тему є:

Weiske, Brigitte. Gesta Romanorum. Т. 1: Untersuchungen zu Konzeption und Überlieferung. Т. 2: Texte, Verzeichnisse. Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1992.

На жаль, досі не доводилося потримати цієї монографії в руках ні в паперовому, ні в електронному варіанті, однак досить добре уявлення про її зміст та висновки дає рецензія Маріанне Калінке (Marianne E. Kalinke), котра, фактично, є стислим рефератом праці Вайске. Нижче – переклад з англійської цієї рецензії (текст у квадратних дужках додано перекладачем).

Європейська література і «бестселер» латинського Середньовіччя

Укладання десяток, двадцяток чи сотень «обов’язкових для прочитання» класичних творів є поширеним засобом їх популяризації, до якого раз у раз вдаються літературознавці, видавці, журналісти. Всі ці «хіт-паради» різняться між собою, адже в їхній основі лежать щоразу інші об’єктивні та суб’єктивні критерії. Досить цікавий список лектури від Ренесансу до XX ст. можна було б укласти із тих творів європейського письменства, на які справили вплив Діяння римські.

Для бібліофілів та бібліофагів

Знайдений на Google Books скан німецького перекладу Діянь римських початку XIX ст. дає змогу доповнити нашу коротку замітку про історію публікації збірки переліком її давніх видань, адже перекладач Йоган Ґеорґ Теодор Ґрессе із справжньою німецькою ґрунтовністю спорядив свою працю примітками та післямовою, яка, серед іншого, містить докладний бібліографічний нарис. Не можна стверджувати, що цей перелік цілковито повний і точний з погляду сучасного стану досліджень (від часу його укладення минуло майже двісті років, я сам доповнив його кількома позиціями з інших джерел), та все ж він дає певне уявлення про масштаби та характер давніх видань збірки Gesta Romanorum.

Gesta Romanorum і друкарський прес

Менш ніж через тридцять років після виходу славнозвісної Ґутенберґової Біблії серед перших друкованих у Європі книжок латинському Святому Письму цілком достойне товариство (і за читаністю, і за кількістю перевидань) склала збірка Gesta Romanorum.

Перше відоме нам видання було здійснено в голландському місті Утрехті 1472 р. До нього увійшло 150 оповідок, які містяться в переважній більшості доступних нині рукописів. У подальших перевиданнях тієї ж друкарні до них додавали ще одну чи дві.

Стародрук Діянь римських. Кельн, 1485 р. (C)

Роком пізніше Діяння римські почали друкувати і в Кельні. Кельнські видавці, зберігаючи репертуар і послідовність текстів утрехтської версії, розширили її до 181 оповідки. Саме цей склад збірки де-факто набув статусу «канонічного» і став джерелом для повних або часткових перевидань, а також для більшості перекладів. Втім, залишалися популярними і, як побачимо згодом, мали чимале значення й інші оповідки, котрі не увійшли до першодруків, а були розкидані в численних рукописах.

Саме утрехтські та кельнські стародруки лягли в основу і задали структуру найповнішого і найякіснішого на сьогодні наукового видання Діянь римських, що його підготував у другій половині XIX ст. німецький вчений Герман Остерлей (Oesterley Hermann. Gesta Romanorum. Berlin: Weidmannsche Buchhandlung, 1872). Здійснивши скрупульозне зіставлення всіх збережених рукописів, Остерлей включив до свого видання «канонічний» корпус із 181 оповідки у тій самій послідовності, в якій вони йдуть у кельнських стародруках, а після них додав ще 102 тексти з рукописної традиції.

Наскрізна нумерація, надана у виданні Остерлея всім оповідкам – і «канонічним», і «додатковим», – стала загальноприйнятою, тож саме нею користуємося на нашій сторінці. Варто зауважити, що для дописів, котрі містять текст тієї чи іншої оповідки або в якийсь спосіб її стосуються, до міток, серед іншого, вносимо її номер: таким чином буде легко знайти всі дописи, що стосуються конкретного тексту із збірки.

Звідки взялася назва Gesta Romanorum

До початкового "ядра", яке лягло в основу збірки, належали історії, справді почерпнуті з давньоримських авторів: зрідка - скопійовані досить близько до тексту першоджерела, частіше -  подані у вільному переказі, найчастіше - зазнавши дивовижних перекручень, контамінацій і переосмислень в усній традиції. Саме це "ядро" задало "римський" тон усієї збірки, до якого намагався пристосуватися укладач, вносячи в неї інші оповідки. На початку більшості з них, незалежно від їхнього походження, він додав повідомлення про нібито правлячого на час дії твору "римського імператора" (в нашому перекладі - "царя"): деякі з цих імен справді належали імператорам або іншим державним діячам давнього Риму, кілька - імператорам Священної Римської імперії, проте досить часто вони вигадані. До того ж, нерідко цією початковою згадкою про "римського" правителя його присутність у сюжеті твору й обмежується.

Незважаючи на наївність (із сучасного погляду) цих спроб "романізувати" матеріал збірки, для її аудиторії (судячи з усього, не надто освіченої) покликання на давньоримську історію виглядали достатньо авторитетними, щоб призвести до усталення традиційної назви збірки - Gesta Romanorum, Діяння римські - відображеної в численних рукописах і остаточно закріпленої в першодруках.

Що таке Gesta Romanorum?

Gesta Romanorum або ж Діяння римські - це понад дві сотні оповідок різного обсягу - від кількох речень чи абзаців до кількадесяти сторінок; різного жанру та походження - тут і анекдоти часів класичної античності, і елліністичні оповіді, і байки стародавнього Сходу, і ранньосередньовічні германські перекази, і житія святих; нарешті, різної сюжетної складності - від, фактично, безсюжетних описів до повноцінних оповідань, а то й міні-романів.

Рукопис Діянь римських
Німеччина, 2-га пол. XV ст. (C)

Усі вони в різний час і за різних обставин увійшли в усний та письмовий обіг у середньовічній Західній Європі у латинських версіях, здебільшого суттєво змінених порівняно з оригіналом або давнішими варіантами і тією чи іншою мірою адаптованих до життєвих реалій та картини світу своїх нових реципієнтів. Приблизно на зламі XIII-XIV століть оповідки було об'єднано в збірку, і саме в складі цієї збірки вони набули величезної популярності як у пізньому Середньовіччі, так і в модерну добу.

Діяння римські передусім виконували роль повчальних "прикладів", або ж "екземплюмів". На цю функцію вказує те, що під час укладення збірки чи вже невдовзі після нього до абсолютної більшості оповідок було додано алегоричні тлумачення. Ці тлумачення (часто несподівані, а то й нелогічні з погляду сучасної людини) містять досить однорідну, якщо не одноманітну морально-богословську дидактичну програму, а отже, свідчать, що вже в добу постання збірки її сприймали як цілість. Отож і ми маємо підстави читати (і перекладати) Діяння римські як єдину літературну пам'ятку високого Середньовіччя, котра лише в своїй повноті до кінця розкриває інтенцію її укладачів і особливості світобачення їхньої доби.

Наступний випуск перерве цю, можливо, надто академічну лекцію конкретним прикладом середньовічного прикладу - пардон за каламбур :) - на якому спробуємо відчути смак тогочасного повчально-розважального чтива.