Августин оповідає, що єгиптяни колись захотіли зробити Ізіду й Серапіса богами. Для цього вони поставили двох кумирів і прийняли закон, за яким належало карати на горло кожного, хто скаже, що Ізіда й Серапіс були людьми, або розповість про їхній родовід. А щоб той закон став усім відомим, у храмах, де почитали кумирів, біля них ставили ще одного невеличкого боввана з пальцем на вустах, який кожному, хто заходив до храму, давав знак мовчати. Отак і було замовчано істину.
Мораль
Найдорожчі, направду так само чинять темні люди сього світу – гнобителі істини та збурювачі церковного порядку, – коли прагнуть себе або на себе схожих обожествити й прославити. Насамперед вони ставлять перед очі предстоятелям боввана, котрий дає знак мовчати, щоб ніхто не важився їх викрити й розповісти правду про їхні діяння, а навпаки, щоб усі приховували чи навіть возвеличували їхні хиби: ніхто їм не перечитиме – то й виглядатимуть праведниками в очах народу. Той бовван – страх сьогосвітній, що через нього ніхто не відважується мовити істину, ані вмирати за неї, ані зазнавати тяжких гонінь. Навпаки, ті, кому передовсім належить класти життя за свою паству, робляться через того боввана полохливі, мов зайці. Навіть гірше – самі стають для інших бовванами мовчання: якби не ставали, ті інші захистили б істину.
Отож в усіх наших ділах маймо перед очима Бога, який є Істина, і Бог визволить нас і приведе до життя вічного. Нехай до нього... і т. д.
Немає коментарів:
Дописати коментар