Проміняв він жінку... – Оповідка CLXXII. Про постійність вірної душі

Ґай Ворікський (легендарний прототип Ґвідона).
Мініатюра з рукопису часослова. Англія, XIV ст. (C)

Був колись в Англії король, і жило в його королівстві двоє лицарів: один звався Ґвідоном, інший – Тирієм. Ґвідон багато битв одвоював і в кожній перемогу здобував. Вельми сподобалась йому одна красуня дівчина із знатного роду, та все не міг узяти її за жону, бо заради її любові знову й знову встрявав у люті герці. Нарешті Ґвідон таки здобув дівчину в двобої і з великими почестями пошлюбив.

На третю ніч, коли відпіяли півні, лицар встав з ложа, глянув на небесну твердь і ясно побачив серед зір Господа нашого Ісуса Христа, який промовляв до нього: «Ґвідоне, Ґвідоне, багато битв ти одвоював заради любові однієї дівчини; час тобі й задля моєї любові мужньо повоювати проти моїх ворогів!» З цими словами Ісус Христос щез, а лицар збагнув: Божа воля в тому, щоб він вирушив до святої землі боронити Христа від невірних.

Рік Діянь в інтернеті

Рівно рік тому з'явилася ця сторінка, яка знайомить із наразі маловідомим в Україні твором європейської літератури Середньовіччя - збіркою Gesta Romanorum - та його українським перекладом.

Календар з абатства Цвіфальтен. Німеччина, XII ст. (C)

Дякую всім, хто читав і читає мої дописи. Сподіваюся, в них ви знайшли для себе щось корисне, пізнавальне чи розважальне. Ймовірно, ті, кого ви знаєте, але хто не знає про сторінку Діяння римські, також могли б скористати. Отож буду ще більше вдячний, якщо з нагоди річниці Діянь римських в інтернеті у кількох словах поділитеся зі своїми мережевими друзями та знайомими, чому, на вашу думку, варто читати цю сторінку. Не забудьте подати адресу:

http://gesta-romanorum-ua.blogspot.com
Можете також порадити представництва Діянь римських у мережі Facebook та в LiveJournal.

А я зі свого боку старатимуся, щоб і надалі було цікаво :)

Р. П.

З міжнародним днем філософії! - Оповідка LXI. Про те, щоб завше думати наперед

Правив колись Клавдій, і мав він єдину доньку, дуже милу й пригожу. Одного разу, лежачи в постелі, він глибоко замислився, як би то вивести її в люди. Казав собі: «Якщо віддам її за багатого дурня – занапащу доньку; а от якщо за вбогого мудреця, то завдяки його мудрості вона матиме вдосталь усього, що їй треба».

Жив тоді в місті філософ на ім’я Сократ, якого король дуже любив. Покликавши Сократа до себе, король сказав йому: «Найдорожчий, чи не хотів би ти взяти мою доньку за дружину?» А той: «Звісно, предобрий володарю». Тоді король: «Коли так, то віддам її за тебе, але з однією умовою: якби моя донька померла, перебуваючи з тобою в союзі, то й ти маєш разом з нею життя утратити. То що вибираєш? Візьмеш її чи відмовишся?» А філософ йому: «Охоче її візьму, хай і з такою умовою».

Король справив їм бучне весілля. Попервах вони якийсь час жили в мирі й доброму здоров’ї, та згодом Сократова дружина смертельно захворіла. Як почув про це Сократ, тяжко зажурився, пішов до лісу й гірко плакав.

Сократ. Мініатюра з рукопису:
Guillaume de Tignonville. Les dits moraulx des philosophes.
Франція, кінець XV ст. (C)

Бабусі - опора режиму. - Оповідка LIII. Про те, щоб не міняти добрих правителів

Валерій Максим розповідає, що всі сиракузці прагнули смерті Діонисія, правителя Сицилії, окрім однієї старенької, котра завше в ранкову годину молила богів, щоб він її пережив. Дивуючись, Діонисій запитав її, чому про таке молиться, а вона відповіла: «Замолоду я прагнула позбутися жорстокого тирана, але натомість іншого отримала; потім того другого прагнула позбутися – і ось маю третього. Тепер мені страшно, що на твоє місце прийде ще гірший, тож і молюся щоднини за твоє життя». Почувши це, Діонисій більше нікого не кривдив.

Мораль

Найдорожчі, у Старому Завіті Бог дуже суворий і нікого не щадить: око за око, зуб за зуб. Допіру прийнявши нашу плоть, Він став до нас щедрим і милостивим; тож молімося, щоб не було в нас іншого володаря, крім Господа нашого Ісуса Христа, який сподобив нас... і т. д.