Зайшовши за посиланням, треба клацнути зображення мапи або закладку «Mapping ORBIS». З’явиться карта римського світу з позначеними населеними пунктами (деякі з них стають видимі лише при детальнішому масштабуванні). Справа від неї – параметри вашої уявної мандрівки: місце відбуття і прибуття, місяць, на який заплановано подорож, оптимізація за швидкістю, вартістю чи відстанню, а також преференції щодо виду сполучення. Вибравши, що потрібно, клацаємо кнопку «calculate route» – і на карті з’являється маршрут, а також вискакує віконце, де вказано відстань, тривалість і вартість мандрівки у денаріях. Треба зауважити, що у випадку «неможливої» подорожі (наприклад, коли зняти опцію сполучення «Road» чи «River» для міста в глибині суходолу або «Sea» для острівного), система видасть помилку.
 |
| Загальний вигляд планувальника подорожей системи ORBIS. Клацніть, щоб збільшити зображення. |
Можете спланувати собі античну подорож, наприклад, із Севастополя (Chersonesos) до Відня (Vindobona) чи Парижа (Lutetia). А ми вирішили випробувати ORBIS на матеріалі однієї оповідки з Gesta Romanorum.
Герої Діянь римських часто мандрують. Однак за точністю і повнотою географічних вказівок поза конкуренцією, без сумніву, найбільша за обсягом і найскладніша за сюжетом оповідка 153, історія Аполлонія Тирського. Вона, по суті, є включеним до збірки із порівняно несуттєвими змінами пізньоантичним романом; дві його найдавніші збережені латинські редакції походять, відповідно, із кінця V та початку VI ст., а втрачений грецький оригінал – із середини III ст. У цьому добротному «милі», що розгортається в середземноморському антуражі, можна нарахувати загалом 14 морських подорожей. Спробуймо за допомогою системи ORBIS відтворити маршрут однієї з них.
Головний герой Аполлоній, зверхник Тиру, сховався від переслідувань могутнішого недруга – Антіоха, царя Антіохії, – у Киренському П’ятигородді (Pentapolis Cyrenaica, східна частина узбережжя сучасної Лівії). За час свого екзилю спритний і обдарований юнак зумів здобути прихильність киренського правителя, закохати в себе його доньку і одружитися з нею. Коли дружина була на сьомому місяці вагітності, надійшла звістка, що Антіох загинув і антіохійський трон (за якими династичними правами, в творі не уточнюється) належить Аполлонієві Тирському. Наш герой разом з дружиною, котра не захотіла відпускати його самого, негайно вирушає до Антіохії переймати владу.
В античності плавали переважно не надто віддаляючись від берега, так, щоб по змозі мати в межах видимості суходіл. Ось як виглядав би такий обережний маршрут для подорожі з Кирени до Антіохії згідно з розрахунками системи ORBIS (як з’ясувалося, у нашому випадку його форма не залежить від пори року, незначно міняється лише тривалість подорожі, тому беремо довільний місяць):
 |
| C - Кирена, A - Антіохія, E - Ефес. Клацніть, щоб збільшити зображення. |
Цей варіант, однак, містить суттєву неув’язку із сюжетом. У певний момент подорожі сталася затримка в морі через несприятливі погодні умови, і саме тоді дружина Аполлонія передчасно розродилася; дитина вижила, а породілля (як здавалося всім) померла. Керманич вимагав скинути тіло в море, щоб не накликати нещастя на судно, однак Аполлоній пішов на це лише тоді, коли пишно вбрану покійну дружину помістили до щільно законопаченої труни разом з письмовою вимогою належно її поховати та винагородою тому, хто це зробить. Труну на третій день прибило до міста Ефеса...
Ефес – це західне узбережжя Малої Азії. Нещастя і скинення покійниці в море мали б статися на першому відрізку гаданого шляху, вздовж північноафриканського берега: згідно з найдавнішою збереженою редакцією роману, мандрівників затримав несприятливий південний вітер (Austri ventorum flatibus... detineretur); якби йшлося, скажімо, про пізнішу частину мандрівки – вздовж узбережжя Леванту – південний вітер був би, навпаки, попутним. Та чи могла б труна за такий короткий час подолати відстань до Ефеса від північного берега Африки, якщо б узагалі туди допливла? Навряд: навіть кораблем найшвидша і найкоротша подорож між цими точками, за розрахунками того ж таки ORBIS-а, зайняла б принаймні 5-6 діб, а що казати про віддану на волю хвиль труну!
Задовільний розв’язок вдалося знайти, лише припустивши ризикованіший варіант мандрівки, без постійного слідування лінії суходолу. Суб’єктивним свідченням на користь такого вибору є і те, як в іншому епізоді оповідки наш відчайдушний герой не вагаючись пускається у відкрите море (tradidit se alto pelago; у давній редакції роману додано ще мальовничіший вислів – umbilicum pelagi tenebat, «тримався пупа моря»). Отож додатково позначаємо опцію «Open sea» – і одержуємо зовсім інший оптимальний маршрут:
 |
| C - Кирена, A - Антіохія, E - Ефес, ● - ймовірне місце скинення труни. Клацніть, щоб збільшити зображення. |
Він не лише швидший, що, мабуть, було суттєво для вчасної заяви про право на престол (11-12 діб супроти 15-17 у першому варіанті); він ще й пролягає набагато ближче до Ефеса! Логічно припустити, що нещастя із Аполлонієвою дружиною сталося десь між островами Кнід і Родос: це – найближча до Ефеса точка маршруту, де він мав би дещо повертати на південь, а отже, південний вітер там справді міг би стати на заваді мандрівникам. ORBIS свідчить, що поїздка кораблем до Ефесу з цієї ділянки моря зайняла б трохи більше ніж добу; отож три дні – цілком імовірна тривалість подорожі для підхопленої течією труни.
Немає коментарів:
Дописати коментар