 |
| Півень. Мініатюра із рукопису бестіарію. Англія, XIII ст. (C) |
Правив колись Ґордіан, і жив у його державі один благородний лицар. Він мав красуню жону, яка часто зраджувала свого мужа.
Одного разу довелося чоловікові вирушити в мандри, а жінка тут-таки покликала свого коханця. А була в тієї пані служниця, котра розуміла пташиний спів. На той час, як надійшов коханець, у дворі було троє півнів. І от опівночі, коли коханець лежав із пані, перший півень запіяв. Почула його господиня й питає служницю: «Скажи-но мені, дорогенька, про що співає той півень?» А вона у відповідь: «Півень співає, що ти кривдиш свого пана». Тоді пані: «Зарізати цього півня!» Та й зарізали.
У належну годину й другий півень запіяв. Питає господиня в служниці: «Про що співає той півень?» А служниця відповіла: «Співає: "Мій товариш помер за правду, і я готовий за правду вмерти"». Тоді пані каже: «Зарізати цього півня!» Та й зарізали.
Потім третій півень запіяв. Почувши, пані питає служницю: «Про що той півень співає?» А та у відповідь: «Співає: "Дивися, слухай та мовчи – і спокійнісінько живи!"» Каже пані: «Оцього півня не ріжте!» І не зарізали його.
