Цього року ми вийшли друком. Порівняно з усіма трагедіями - це маленький позитив, але все ж позитив. Дякуємо всім теперішнім та майбутнім читачам.
Читайте у Новому році хороші книжки, від цього світ стає кращим.
Дякую, що завітали на сторінку Діянь римських. Її присвячено українському перекладові одного з найпопулярніших творів середньовічної латинської літератури - збірки оповідок, відомої як Gesta Romanorum. Тут з'являються українські тексти вибраних оповідок, думки, пов'язані з перекладом цієї літературної пам'ятки, а також усе, що прямо чи опосередковано пов'язане з нею і що видається цікавим - а такого є справді багато.
31 грудня 2014 р.
11 вересня 2014 р.
Діяння римські на Форумі видавців - 2014
Вітаємо всіх з черговим Форумом видавців у Львові! А особливо з тим, що на книжковому ярмарку, який відбувається в межах Форуму, можна придбати українське видання Діянь римських. Запрошуємо до торгових точок видавництва "Апріорі".
Всередині Палацу мистецтв це стенд 325 (3-й поверх).
Всередині Палацу мистецтв це стенд 325 (3-й поверх).
![]() |
| (клацніть, щоб збільшити) |
5 вересня 2014 р.
Запрошуємо на семінар-презентацію!
Всіх, хто буде у Львові і хто нас любить :)
Можна буде послухати балачку перекладача про особливості мови Діянь римських і їх відтворення українською, запитати його про все, що стосується твору та перекладу, а також купити українське видання за особливою ціною!
9 серпня 2014 р. (вівторок), 15:00
Львів, Український католицький університет (вул. Козельницька,2А), ауд. 424.
Можна буде послухати балачку перекладача про особливості мови Діянь римських і їх відтворення українською, запитати його про все, що стосується твору та перекладу, а також купити українське видання за особливою ціною!
9 серпня 2014 р. (вівторок), 15:00
Львів, Український католицький університет (вул. Козельницька,2А), ауд. 424.
8 липня 2014 р.
Загляньмо всередину...
Для всіх, хто ще не мав змоги потримати в руках українське видання Діянь римських, навмання розгортаємо кілька сторінок. Це - лише невелика частина красоти ;)
3 липня 2014 р.
Видано!
Український переклад збірки Gesta Romanorum побачив світ у львівському видавництві «Апріорі».
Діяння римські (Християнські притчі Середньовіччя) / переклав з латини Ростислав Паранько. Львів: Видавництво «Апріорі», 2014. 448 с.; іл.; палітурка.
Діяння римські – твір, від самого свого постання у XIV ст. спрямований на поєднання приємного з корисним. Приваблюючи увагу слухачів екзотичними, захопливими, а деколи й пікантними «давньоримськими» оповідками, середньовічні проповідники спонукали свою паству до благочестивого життя і турботи про спасіння душ.
Наше видання подібно ж має на меті, з одного боку, принести широкому загалові читачів задоволення від подорожі в барвистий і химерний світ середньовічної уяви, з іншого – послужити спонукою для українських істориків, філологів, релігієзнавців пильніше приглянутися до цієї досі маловідомої в нас пам’ятки давнього європейського письменства.
Нове українське видання Діянь римських це:
Діяння римські (Християнські притчі Середньовіччя) / переклав з латини Ростислав Паранько. Львів: Видавництво «Апріорі», 2014. 448 с.; іл.; палітурка.
Діяння римські – твір, від самого свого постання у XIV ст. спрямований на поєднання приємного з корисним. Приваблюючи увагу слухачів екзотичними, захопливими, а деколи й пікантними «давньоримськими» оповідками, середньовічні проповідники спонукали свою паству до благочестивого життя і турботи про спасіння душ.
Наше видання подібно ж має на меті, з одного боку, принести широкому загалові читачів задоволення від подорожі в барвистий і химерний світ середньовічної уяви, з іншого – послужити спонукою для українських істориків, філологів, релігієзнавців пильніше приглянутися до цієї досі маловідомої в нас пам’ятки давнього європейського письменства.
Нове українське видання Діянь римських це:
- повний, без жодних спрощень чи скорочень, переклад канонічного корпусу збірки, а також додаткових текстів з різних рукописних традицій;
- близько півтори сотні ілюстрацій (з них вісім повносторінкових кольорових), усі – на основі автентичних зображень із західноєвропейських рукописів XII-XV ст.;
- післямова перекладача, примітки та покажчик біблійних посилань;
- переможець премії «Найкраща книга Форуму видавців - 2014»!
31 грудня 2013 р.
З Новим Роком! - Оповідка CCLXX
Нехай ваші коні завжди іржуть вчасно!
Одного разу королівство залишилося без спадкоємця. Стали вельможі шукати, хто по праву має бути королем. Знайшли трьох князів, які мали право на королівство і між якими його треба було розділити. От і кажуть вельможі тим трьом князям: «Найдорожчі, якщо розділити між вами королівство, його могутність зменшиться і може постати розбрат. Отож якби вам було завгодно, щоб лише один король одержав королівство, нам усім це вийде на користь». А ті: «Нам це до вподоби, аби тільки хтось із вас вибрав з-поміж нас короля». Мудреці у відповідь: «Якщо виберемо одного, а іншого ні, можемо когось образити. Проте ми знайшли на це спосіб. Пристанете на нього – буде і вам, і нам шана та вигода, не буде заздрощів і буде усунуто всякий розкол». Князі: «Скажіть нам, що ж то ви за спосіб винайшли». Ті: «А ось який спосіб. Завтра сядете на трьох коней і на лузі, що за містом, скакатимете від початку й до кінця лугу. Чий кінь перший заірже, той буде королем і володарем». А князі: «Ото добра порада!»
Наступного дня вони приготувалися ту пораду виконати. Проте один князь потайки наказав своєму челяднику, щоб той став край лугу з кобилою, яку княжий кінь зазвичай покривав; і коли побачить, що вони під’їжджають, щоб показав її морду коневі. Той так і зробив...
Подивитися на перегони князів зібралася сила-силенна народу. І от коли вони рушили, челядник, як йому наказано, виставив на показ морду кобили. Кінь, побачивши кобилу, яку зазвичай покривав, видав голосне іржання, так що весь народ почув. І того князя згідно з угодою відразу обрали королем і коронували.
![]() |
| Коні. Мініатюра з рукопису бестіарію. Англія, XIII ст. (C) |
Одного разу королівство залишилося без спадкоємця. Стали вельможі шукати, хто по праву має бути королем. Знайшли трьох князів, які мали право на королівство і між якими його треба було розділити. От і кажуть вельможі тим трьом князям: «Найдорожчі, якщо розділити між вами королівство, його могутність зменшиться і може постати розбрат. Отож якби вам було завгодно, щоб лише один король одержав королівство, нам усім це вийде на користь». А ті: «Нам це до вподоби, аби тільки хтось із вас вибрав з-поміж нас короля». Мудреці у відповідь: «Якщо виберемо одного, а іншого ні, можемо когось образити. Проте ми знайшли на це спосіб. Пристанете на нього – буде і вам, і нам шана та вигода, не буде заздрощів і буде усунуто всякий розкол». Князі: «Скажіть нам, що ж то ви за спосіб винайшли». Ті: «А ось який спосіб. Завтра сядете на трьох коней і на лузі, що за містом, скакатимете від початку й до кінця лугу. Чий кінь перший заірже, той буде королем і володарем». А князі: «Ото добра порада!»
Наступного дня вони приготувалися ту пораду виконати. Проте один князь потайки наказав своєму челяднику, щоб той став край лугу з кобилою, яку княжий кінь зазвичай покривав; і коли побачить, що вони під’їжджають, щоб показав її морду коневі. Той так і зробив...
Подивитися на перегони князів зібралася сила-силенна народу. І от коли вони рушили, челядник, як йому наказано, виставив на показ морду кобили. Кінь, побачивши кобилу, яку зазвичай покривав, видав голосне іржання, так що весь народ почув. І того князя згідно з угодою відразу обрали королем і коронували.
Підписатися на:
Дописи (Atom)




